Якби вас запитали прізвище всесвітньо відомого німця, який закликав знищити слов’ян заради прогресу та революційного розвитку німецької нації, то про кого б ви, в першу чергу подумали б?
Припускаю, що про Гітлера.
А чи знали ви, що першим про це сказав один з засновників комуністичної марксистської ідеології Фрідріх Енгельс?
На увагу: за сімдесят шість років (!) раніше Гітлера!
Правда, в той час Енгельс був дуже молодим та категоричним. І почав свої роздуми він не з винищення слов’ян, а з припущення, що світ живе напередодні світової революції.
Світова революція у Енгельса, Троцького та більшовиків
Помилковий футурологічний прогноз Енгельса
Молодику Фрідріху було всього 27 років, коли він писав свої «Принципи комунізму». В цій праці він зробив припущення про те, що боротьба пролетаріату проти буржуазії спочатку приведе до революції у найбільш розвинутих (за його словами «цивілізованих») країнах: Англії, Франції, Німеччині, США). А потім, внаслідок глобального характеру світової економіки ці революції підштовхнуть всі інші країни до революцій. Правда, вже не пролетарських, а іншого характеру.
Так у Енгельса виникла помилкова ідея всесвітньої (світової) революції, яка жодним чином не підтвердилася. Це був класичний поганий прогноз: пролетарських революцій у цивілізованих країнах так і не сталося. А отже, ніякої мови про їх вплив на революції в інших, менш розвинутих країнах, не може бути в принципі. Ну, з ким не буває, бовкнув щось Енгельс в свої 27. Помилився. С ким не буває.
Перманентна революція Л.Троцького
Але проблема в тому, що помилкова ідея Енгельса не померла. Вона дала життя принципово іншій: ідеї перманентної революції Л. Троцького.
Троцький сутність ідеї кардинально змінив (підмінив), а ось назву «світова революція» вирішив залишити.
Спочатку, мабуть, для посилання на авторитет Енгельса, почуття наступності, обґрунтованості авторитетом та солідності.
Підґрунтя для планетарного імперіалізму
А згодом назва Енгельса закріпилася «намертво». Бо ідея світової революції дуже підходила російським більшовикам для їх імперських цілей: завоювання всього світу.
Так, так, саме цього і хотіли більшовики. Це була программа максимум: досягнення панування над усім світом. Точніше, над планетою Земля.
Планетарний імперіалізм.
Дехто мріяв і про всю сонячну систему, хтось про всю Нашу галактику, а хтось про весь Всесвіт. Але то були патологічні мрійники.
Проте ми трохи відволіклися від ключової теми. Повертаємось.
Винищення реакційних народів у світовій революційній війні (Енгельс, Ленін, Сталін, Гітлер)
Революційний садизм Енгельса
А справа в тому, що через 2 роки (1849) після написання «Принципів комунізму» юний Енгельс мав необачність висловитись ще про світову війну цивілізованих революційних націй проти відсталих, реакційних та контрреволюційних, як прояву світової революції.
Більш того, Енгельс сам тоді палко бажав такого знищення. Підкреслюю, (!) класик марксизму бажав саме знищення (!) цілих груп народів у світовій революційній війні.
Отже, що ми бачимо? Молодий і запальний Енгельс був садистом. І не простим, а світового масштабу. Таким, якими потім стали Троцький, Ленін, Сталін, Гітлер. Подав «гарний» приклад наступним поколінням…
Ціна прогресу Енгельса не цікавила. Він вважав, що можна просто знищити мільйони заради прогресу. Без вагань.
Енгельс закликає німцям та угорців винищити слов’ян
А тепер переходимо до другого, для нас не менш цікавого, пункту. Які ж це, за думкою Енгельса, народи потрібно було знищити?
Вуаля!!!
Прогресивними і революційними, а хто б сумнівався, Енгельс у 1849 р. бачив австрійських німців, угорців та поляків.
А реакційними і контрреволюційними — слов’ян Австрійської імперії. Уточнюю, всіх слов’ян, крім поляків.
Отже, і русинів-галичан, теж. А як же щодо слов’ян російської імперії? Безсумнівно!!! Їх теж Всіх, під корінь. Бо царизм вкрай реакційний.
Чуєте: у 1849 р. Енгельс бажав щоб нас всіх знищили!!! Або фізично, при необхідності. Або, як націю, через асиміляцію іншим народом: німцями, угорцями, поляками.
Не вірите? Ось цитати з його статті «Боротьба в Угорщині« (том 6 праць К.Марса та Ф.Енгельса):
Серед усіх великих і малих націй Австрії лише три були носіями прогресу, активно вплинули на історію і ще тепер зберегли життєздатність; це — німці, поляки та мадяри. Тому тепер вони революційні. Всім іншим великим і малим народностям і народам доведеться найближчим часом загинути у бурі світової революції. Тому вони тепер контрреволюційні. …
За першого ж переможного повстання французького пролетаріату, яке всіма силами намагається викликати Луї-Наполеон, австрійські німці та мадяри звільняться і кривавою помстою відплатять слов'янським народам. Загальна війна, яка тоді спалахне, розсіє цей слов'янський Зондербунд і зітре з землі навіть ім'я цих упертих маленьких націй. У найближчій світовій війні з землі зникнуть як реакційні класи і династії, а й цілі реакційні народи. І це також буде прогресом.
Уявляєте, яку «свиню» Енгельс підклав всім своїм майбутнім послідовникам серед слов’ян?! Цікаво, що думали про це В. Винниченко з С. Петлюрою?
А ще цікаво також, а чи припускав Енгельс, що реакційні народи, приречені ним на знищення, будуть чинити запеклий опір? Що вони, на противагу ідеології кривавого садистського інтернаціоналізму, створять ідеологію націоналізму чи нацизму? Не додумався? Дивно…
Мабуть фігово у нього було з діалектикою…
Практика винищення народів більшовиками
Допущення Енгельса про допустимість та прогресивність винищення цілих народів морально виправдовувала його послідовників. Перша за все більшовиків-інтернаціоналістів. При цьому вони були самого різноманітного етнічного походження: від євреїв і лотишів до китайців. І ось ці інтернаціоналісти потім, аж до 1991 року знищували мільйони контрреволюційних народів.
Під час т.зв. громадянської війни вони винищували слов’ян: українців, білорусів та, нарешті, і самих росіян. А потім? Потім садистична позиція Енгельса виправдовувала репресії Сталіна проти цілих народів. Так що вождь колись бовкнув дурню, потім помер, а «справа його жива». А якщо згадати події сьогодення, то «живєє всєх живих»…
А потім, після Сталіна? І потім «преданниє ленінци» продовжували геноцид реакційних народів: катайців Гоміньдану, корейців, литовських «лісових братів», угорьских революціонерів (1956), євреїв-сіоністів, афганців. Та ще десятки інших народів. І десятки країн, де до Другої світової та особливо після неї «совєти» проводили свої імперські війни.
Отже, практика політичних репресій проти цілих народів показала, що більшовики у своїй світовій революції-війні йшли тим шляхом, який Енгельсом вказав у своїх ранніх роботах.
Винищення народів заради революції було їх кредо.
Тут на згадку приходять слова: «Хай 90% російського народу загине, аби лиш 10% дожили до світової революції». Навіть, якщо Ленін у 1918 р. такі слова і не казав, то він однозначно діяв так, як «заповідав товариш Енгельс».
І Сталін з його трьома голодоморами просто був справжнім ленінцем, послідовником Енгельса. Думав і діяв як Ленін і Енгельс.
Гітлер — саме той німець?
Тепер глянемо в інший бік: Енгельс у статтях 1849 р. говорив про прогресивність дій саме австрійських німців. А Гітлер, якраз і був тим самим прогресивним революційним австрійським німцем, який теж бачив велику небезпеку у слов’янізації Австрії.
Невідомо, чи читав Гітлер статті Енгельса 1849 року чи ні, але ідея знищення незручних реакційних, з точки зору вождя, народів молодому (30 років) Гітлеру була близька так само, як і молодому (29 років) Енгельсу.
І саме садист Енгельс передбачив появу садиста Гітлера, який, так само як і він, захоче заради прогресу людства захоче винищувати цілі народи. Правда, Енгельсу не спало на думку, що цей німець буде люто ненавидіти марксистів та комуністів. А особливо євреїв-інтернаціоналістів…
Яка іронія долі, правда?
Нюанси теми
Можна, звісно, говорити про нюанси. І треба говорити.
Дурнуваті «прості рішення» Енгельса
Енгельс у свої 29 років був молодим, запальним і, вибачте, трохи дурним (легковажним).
Згодом він до ідеї революційного винищення народів ставився обережніше. А національне питання для маресизму було та залишається досі самим складним та самим болючим місцем. Не виключено через те, що ідея інтернаціоналізму, як і ідея знищення сім’ї, є ідеєю мертвонародженою. Ненауковою.
Взагалі у Енгельса все життя переважали «прості рішення». Його особистим девізом було «ставитись до життя легко». Тому і у більш зрілому віці він з юнацьким запалом прагнув всі заплутані та надзвичайно складні моменти теорії артистично «розрубати одним ударом меча».
Інтернаціоналізація планети
Це стосувалося багатьох питань теорії т. зв. «наукового комунізму». Але найяскравіший по свої тупості вирішення є саме національне питання. Чомусь Енгельсу здавалося, що для інтернаціоналізації планетарного життя достатньо буде лише одного гасла: «Пролетарі всіх країн, єднайтеся!». І все! Так просто! Симптоматично, что національне питання у «Принципах комунізму» Енгельса не пропрацьовано. Біла пляма у теорії.
Така легковажність Енгельса, звісно, було дуже великою дурнею. Очікувати, що інтернаціоналізація капіталу, і, як наслідок пролетаріату, автоматично вирішить національне питання — це, як мінімум, дивна позиція. Адже на планеті Земля в той час більшість населення була селянами. А до них навіть не зверталися з гаслом об’єднуватись. Об’єднуватись та забути своє походження, свій рід і нарід. Свою мову та культуру. Чому? Та просто Енгельс просто припускав, що все і всюди буде як під час розвитку капіталізму в Англії, де зростання промисловості привело до автоматичного зменшення селян. Та втрати їх впливу, як класу…
Знову Енгельс виглядає як фантаст. Як футуролог. І треба заначити, як вкрай поганий футуролог. Бо все пішло не так.
Вплив особистого досвіду поліаморії на ідею Енгельса про знищення сім’ї
Подивимось у інший бік. На ще один «футурологічний шедевр» Енгельса. Ви ж в курсі, що він був впевнений, що навіть моногамну парну сім’ю можна буде легко зруйнувати (Див. його твір «Походження сім’ї, приватної власності та держави»)?
Легко. Одним махом. Рівні права жінок та чоловіків у суспільному виробництві та система державного утримання немовлят повинні були легко знищити сім’ю. Після цього б у світі, на думку Енгельса, автоматично би запанували легкі сексуальні стосунки всіх з усіма (зараз це називають секс без зобов’язань).
А чому б і ні? Адже приклад ліквідації сім’ї Енгельс вільно реалізував у своєму особистому житті. Він все життя мав поліаморний союз з двома жінками з сім’ї ірландських пролетарів: Мері та Лідією Бєрнс, які були у нього служницями-економками. Так англійський фабрикант німецького походження інтернаціонально зближувався з пролетаріями. І все ж виходило. То чому це не можливо у світовому масштабі?!
Знову гірка іронія історичної долі: футуролог, жодне з передбачень якого не здійснилося.
Гітлер і знищення слов’ян
У Гітлера ідея підкорення (знищення слов’ян) не була ключовою. Його більше цікавила ідея знищення іншого народу: євреїв. А в оточенні Гітлера були люди, зокрема А.Розенберг (німець з України), які були налаштовані умовити Гітлера піти на співпрацю рейху з визвольними національними рухами совєтського союзу. Зокрема, Розенберг просував ідею співпраці з українським визвольним рухом, як гетьманцями, так і з унерівцями та оунівцями.
Так що у підсумку? Виходить Енгельс таки хотів знищення слов’ян навіть більше, ніж Гітлер, який надто відволікся на знищення євреїв?
Психічне здоров’я у Енгельса та Гітлера
Подивимося у другий бік. Гітлер був дуже балакучим. Запальним. Істеричним. І, ймовірно, що не дуже психічно здоровим. В нього було вкрай складне, навіть патологічне особисте життя.
Енгельс був психічно здоровим. Мав успіх серед жінок. Правда з пролетаріату, але щасливо прожив своє життя у форматі ЖМЖ.
Виходить, що Гітлеру в певному сенсі, можна вибачити його садизм? Бо з головою було не все «ок».
А Енгельсу?
Висновок
Ось такі нюанси. Коли ви про них знаєте, бачите суттєві відмінності? Я ні.
Нас всіх просто хотіли знищити. І Енгельс. І Гітлер.
Але особисто у мене до Енгельса більше питань…
