Перша повітряна армія СССР в 1945-1960 рр.

Загальна інформація

Насправді перша

Перша повітряна армія СССР насправді була першою у широкому значенні. Вона відома та славетна. У її складі перебував 1-й французський винищувальний авіаційний полк «Нормандія».  Кількість дивізій, що входили до йог складу (11) вистачило б, як мінімум, на дві окремі повітряні армії. Під час у 1942-1945 рр. її очолювали:

• один з творців совєтських ВПС, генерал-майор, а 1944 р. маршал авіації  С.О. Худяков;
• заслужений льотчик СССР з 1925, генерал-полковник авіації з 1944 р. М.М. Громов
• генерал-полковник авиации Т.Т. Хрюкин

За боєві заслуги 5 її корпусів та частин отримали почесні звання СССР і були перетворені на гвардійські. 50-ти частинам присвоєні почесні найменування. 44 частини нагороджені орденами. Більше 17 тисяч її вояків нагороджені орденами та медалями. 145-ти льотчикам та штурманам присвоєно звання Героя Совєтського Союзу. 17 осіб отримали це звання двічі.

Думаю, що ця повітряна армія заслужила на повноцінне висвітлення своєї історії. Але…

Про 1-шу повітряну армію (1-шу ПА) в російській Вікі написано катастрофічно мало. Особливо про після воєнний період.

Повоєнний період

Офіційно відомо, що після закінчення війни у Європі 1-а ПА, нібито, була вся передислокована у Білоруський воєнний округ.

Повстає питання: навіщо? Мабуть для війни з білоруськими партизанами, або українською повстанською армією (УПА)… Дуже сумнівно, але хай, може і так.

При першому знайомстві з цією інформацією у мене зразу ж виникло припущення, що переміщення у тилові воєнні округи — це спосіб приховати від ворожої сторони (країн коаліції «Об’єднаних націй”) дії своїх збройних, в даному випадку авіаційних, сил. І такі переміщення відбулись з багатьма повітряними армія СССР.

Але давайте далі досліджувати офіційну історію 1-ї ПА.

Перше, що кидається в очі, — це повна відсутність інформації про неї у післявоєнний час. Наводяться всього п’ять (!) фактів:

• передислокація до Білоруського воєнного округу;
• чотири переменування:
  • у лютому 1949 р. на 26-ту ПА;
  • у лютому 1968 р. до назви додали слово «Червонопрапорна»;
  • у квітні 1980 р.армію почали називати ВПС Білоруського військового округу;
  • у травні 1988 р. їй повернули попередню назву: 26-та Червонопрапорна ПА.

Так може більше інформації є в історії 26-ї ПА? Ніт, історія 26-ту ПА — це «біла пляма». 26-а ПА — це точно армія-привід. Правда, не для дослідників за кордоном. Ось посилання на англомовне джерело.

Зважаючи на те, що таке переменування натякає на участь 26-ї ПА у бойових діях, ми можемо припустити, що так совєтська держава оцінила “бої” 26-ї в Білоруській ССР… Звісно — це сарказм.

Отже, 1-а (26-а) ПА — це повітряна армія майже без історії у післявоєнний час. Армія «привид». Давайте розбиратися.

Склад

Дивізії

За даними англомовної Вікіпедії, станом на травень 1945 року 1-ша повітряна армія налічувала 11 авіаційних дивізій: 4 винищувальні, 4 штурмові, 2 бомбардувальні та 1 нічну бомбардувальну.

За російською Вікі на травень 1945 р. входили до складу 1-ї ПА теж входило 11 дивізій:

• 6-а гвардійська бомбардувальна;
• 276-а бомбардувальна;
• 213-а нічна бомбардувальна;
• 1-а гвардійська штурмова;
• 182-а штурмова;
• 277-а штурмова;
• 311-а штурмова;
• 129-а винищувальна;
• 130-а винищувальна;
• 303-я винищувальна;
• 330-а винищувальна.

Крім цих дивізій входило ще 9 авіаційних полків:

• 406-й нічний бомбардувальний;
• 10-й окремий розвідувальний;
• 90-й окремий розвідувальний;
• 117-й коректувально-розвідувальний;
• 151-й коректувально-розвідувальний;
• 142-й транспортний;
• 1-й санітарний;
• 354-й зв’язку;
• 1-й французький винищувальнийи «Нормандія».

Про склад на момент передислокації до Білоруського ВО не повідомляється.

«Загадкові» корпуси 1-ї ПА

Загадковою є тема корпусів, які входили до складу 1-ї ПА на травень 1945 р. Про це жодного слова. Якщо мова йде про склад армії, то вказуються лише дивізії та полки. Яких, до речі, доволі багато і вистачило б на 5 корпусів.

Сторінка «1st Air Army» у англомовній Вікіпедії детально описує лише авіаційні дивізії та окремі полки в складі 1-ї ПА (1942–1945 рр.), але не називає жодного корпусу.

Спеціалізовані англомовні онлайн-довідники (наприклад, Michael Holm) теж фокусуються на дивізіях і полках без виділення корпусних об’єднань.

Проте, мені таки вдалося знайти інформацію про корпуси 1-ї ПА. Це дуже важливо, бо ми згодом «знайдемо» ці корпуси. Але про це пізніше.

1-й гвардійський штурмовий

1-й гвардійський штурмовий авіаційний Кіровоградсько-Берлінський Червонопрапорний орденів Суворова та Кутузова корпус (з 20.02.1949 60-й) за інформацією з російської Вікі був у складі 1-ї (26) ПА з 25.05.1946 р. по 01.08.1956  р., після чого начебто був розформований. А  з 1.09.1944 р. до кінця травня 1945 р. цей корпус був у складі 2-ї ПА.

Правда, з цього корпусу до складу 1-ї ПА з 5-ти його дивізій увійшла лише одна.

• 8-а гвардійська штурмова авіаційна Полтавська орденів Суворова та Богдана Хмельницького дивізія приєдналася до 17-ї ПА.
• 9-а гвардійська авіаційна штурмова Красноградська Червонопрапорна ордена Суворова дивізія нібито розформована у вересні 1946 р. Як і її полки.
• 12-а гвардійська винищувальна авіаційна Прапорська Червонопрапорна ордена Богдана Хмельницького дивізія спочатку переведена до 5-го винищувального авіаційного корпусу,  але розформована у січні 1947 р.
• 311-а штурмова авіаційна Молодечненська Червонопрапорна дивізія спочатку у складі свого корпусу була переведена до 2-ї ПА. Повернулась до 26-ї (1-ї) ПА аж в 1956 р.
• І лише 1-а гвардійська штурмова авіаційна Сталінградська ордена Леніна двічі Червонопрапорна орденів Суворова та Кутузова дивізія залишилась у складі свого корпусу та 1-ї ПА.

14-й винищувальний

14-й винищувальний авіаційний Ризький корпус (з 20.02.1949 р. 58-й) за інформацією з російської Вікі був у складі 1-ї (26-ї) ПА з 01.05.1946 р по 1956 р. До того був у складі 15-ї ПА ( з 1.09.1944 р.). Існував до розформування чи переформування у 1960 р.

З трьох дивізій 14-го корпусу до 1-ї ПА перейшла лише одна.

• 185-а винищувальна авіаційна дивізія розформована у січні 1946 р. ще у складі 15-ї ПА.
• 315-а винищувальна авіаційна Ризька дивізія у січні 1946 р. перейшла до складу 1-ї ПА разом із своїм корпусом. Перебувала у 1-й (26-й) ПА до серпня 1950 р.
• 336-а винищувальна авіаційна Ковельська Червонопрапорна дивізія залишилась у складі 15 (30-ї) ПА, але вже у складі 11-го винищувального авіаційного корпусу.

Розшукати інформацію про 1-й та 14-й корпуси вдалося лише передивившись всі наявні в російській Вікі сторінки аваційних корпусів. Які корпуси були у складі 1-ї ПА з травня 1945 р. по травень 1946 р. ніде не повідомляється.

«Пояснення»

Дивна «проблема» з корпусами 1-ї ПА в деяких джерелах пояснюється так: 4 травня 1945 р. Наказ НКО СРСР № 00220 офіційно скасував у підпорядкуванні повітряних армій корпусний рівень командування. Відтоді 1-ша ПА мала лише дивізії та окремі полки – без проміжного штабу корпусу.

Але ж ми знайшли корпуси 1-ї ПА… Правда, по одній дивізії у кожному… Крім того, у інших повітряних арміях СССР збереглась корпусна система… Якийсь сюр…

«Паралельні» армії

26-та ПА Закавказького воєнного округу

Ситуація стає вкрай заплутаною, якщо зважити на те, що майже паралельно 1-й (26-й) ПА на території Білоруського ВО, існувала ще одна 26-а ПА (!), але вже на Кавказі. У Закавказькому ВО.

Історія цієї «закавказської» повітряної армії майже детективна. Створена вона 25 травня 1946 р. у складі Закавказького воєннного округу на базі Бакинської та Тбіліської повітряних армій Тбіліського та Бакинського воєнних округів. Проіснувала ця армія до 1954 р., коли її трансформували у  Повітряні сили Закавказького військового округу.

Особливий інтерес викликають персони її командувачів: генерал-лейтенанта авіації М.І. Озиміна (25 травня 1946 р. — травень 1947 р.), генерал-лейтенанта авіації Д.Є. Колєснікова (травень 1947 — серпень 1949), генерал-майора авіації А.І. Антонова (січень 1950-квітень 1954).

Перші два (Озимін та Колєсніков) взагалі не мали жодного відношення до авіації (!!!). Перший до того очолював стрілецьку дивізію. Другий — сухопутну армію. Антонов теж не був авіатором, проте з 1942 р. мав досвід штабних посад у авіації.

А от Антонов був надто потужною фігурою задля такої посади. Принаймні, на перший погляд.

У червні–липні 1944 р. очолював оперативну групу з підготовки авіаційної підтримки Ялтинської конференції союзників, відповідав за безпеку повітряного простору над Кримом та Півднем України. З 17 лютого 1945 по 22 березня 1946 р. очолював Генеральній штаб Робітничо-селянської Червоної армії (РСЧА), одночасно — заступник керівника Міністерства оборони СССР. Координував розробку і впровадження нової організаційно-штатної структури фронтових і армійських штабів, а також принципи інтегрованого застосування авіації, зенітної артилерії й ППО в умовах широкомасштабних повітряних операцій. З квітня 1946 р. — начальник Головного штабу Повітряних сил та ППО Міноборони СССР. Брав участь у створенні системи централізованого управління ППО союзного підпорядкування та запуску перших вітчизняних радіолокаційних станцій великого радіуса дії.

Ця інформація мимоволі виводить нас на іншу тему: відкриту та приховану діяльність СССР по посиленню свого впливу на Ближньому Сході, перш за все, у Ірані.

Звісно, у 1945-1953 рр. основні сили СССР були кинуті на Далекий Схід, для війни проти Китаю та Кореї. Але про Близький Схід теж не забували. І Закавказький ВО відігравав у цих планах одну з ключових ролей.

Але повернемося до історії 1-ї ПА. Чи мала вона зв’язок з цією закавказькою 26-ю ПА? Так. І ось який.

Англійська Вікі повідомляє, що до Закавказького воєнного округу зі складу 1-ї повітряної армії було перекинуто аж 6 (!) дивізій:

• 9-а гвардійська винищувальна авіаційна дивізія;
• 44-а винищувальна авіаційна дивізія;
• 45-а винищувальна авіаційна дивізія;
• 46-а винищувальна авіаційна дивізія;
• 47-а винищувальна авіаційна дивізія;
• 51-а винищувальна авіаційна дивізія.

Але, інформації про 45-у, 46-у, 47-му та 51-у я не знайшов.

Інформація про 44-у дивізію є, але її історія «обривається» у 1941 р.

9-а дивізія супер відома, це т.зв. «дивізія Покришкіна«. Цікаво, що у червні 1945 р. Покришкіна нібито відправили у воєнну академію. А хто командував дивізією з червня 1945 по січень 1951 р. не відомо. У роки корейської війни (01.01.1951-01.08.1953) дивізією командував Є.С. Червяков, про якого більш нічого не повідомляється. Де точно перебувала дивізія — не відомо.

1-а ПА на Далекому Сході «другого формування»

З російської Вікі відомо, що у 1957 р. 1-шу ПА нібито створюють знову (!). І називають це “другим формуванням” першої.

При цьому відомо, що у складі далекосхідної 1-ї ПА перебувала 303 дивізія, яка до лютого 1946 р. входила до складу 1-ї ПА…

Дивно, правда?

1-шу ПА другого формування створюють на основі двох інших армій (29-ї та 54-ї, що до лютого 1949 р. були 10-ю та 9-ю арміями відповідно). Ці армії були постійно дислоковані на Далекому Сході. І їх перебування там та участьу всіх бойових діях офіційно визнана.

У 1975 р. нова 1-ша ПА стала 1-шою Червонопрапорною. Місце дислокації — Далекосхідний воєнний округ. Перший командувач цієї повітряної армії, В.В.Стєпічєв, який у 05.1946 — 09.1948 рр. Очолював 4-у ПА, теж пов’язану з Далеким Сходом.

Як логічно пояснити цю дивну ситуацію? У мене є своя гіпотеза. Але про неї я розповім після коротко викладу історії дивізій 1-ї ПА.

Історія дивізій

На травень 1945 р. до складу 1-ї ПА входили:

• 6-а гвардійська бомбардувальна;
• 276-а бомбардувальна;
• 213-а нічна бомбардувальна;
• 1-а гвардійська штурмова;
• 182-а штурмова;
• 277-а штурмова;
• 311-а штурмова;
• 129-а винищувальна;
• 130-а винищувальна;
• 303-я винищувальна;
• 330-а винищувальна.

Придивимось уважніше до історії кожної з них.

6 гвардійська бомбардувальна

Офіційна історія 6-ї гвардійської бомбардувальної авіаційної Таганрозької Червонопрапорної орденів Суворова та Кутузова дивізії  дивним чином обривається у травні 1945 р.

1945 р. вказано як рік її розформування (трасформації). Двозначно. Про те, що з нею сталося потім,  жодного слова. Але є «зачіпки», що дезавуюють цей туман двозначності.

Основна зачіпка з офіційної сторінки історії дивізії у російській Вікі. Це перелік командувачів дивізії. Перш за все, привертає увагу особа Г.О. Чучєва, який очолював дивізію з лютого 1943 р. по березень 1947 р. Отже, нам дають зрозуміти, що дивізія таки існувала після 1945 р. А вже з його біографії дізнаємося, що в ці роки дивізія була дислокована у Прибалтійському воєнному окрузі. «Наступний» командувач — А.І. Пушкін. Він очолював дивізію з серпня 1955 р. по червень 1956 р.

І, головне у цьому списку те, що хто керував дивізією з 1947 по 1955 рік, не вказується (!).  А це роки бойових дій на Далекому Сході! Бінго!

З інших джерел я дізнався, що ця дивізія існувала аж до 1998 р. (!). А саме як «6-та гвардійська бомбардувальна авіаційна дивізія» вона існувала до 1964 р. Згодом була двічі перейменована:

• 10 липня 1964 року стала 11-ю гвардійською військово-транспортною авіаційною дивізією (ВТАД)

• У квітні 1966 року остаточно перейменована на 18-ту гвардійську ВТАД. 

Тобто досліджувати її історію точно було кому. Та й матеріал для цього  був у самій частині. Тоді чому вона стала «привидом»?!

Ще з одного джерела я отримав повний перелік командуючих (наводжу лише тих, хто між Чучуєвим та Пушкіним): з 1947 р. дивізією командував полковник М.М. Колокольцев, з 1950 р. — полковник Б.П. Артем’єв, з 1953 р. — полковник М.І. Сапогов.

Чого ж про них мовчить російська Вікі? Поки що не зрозуміло. Може відповідь у тому, що саме з 1947 р. дивізія була переведена у резерв Верховного Головного Командування?  І звідти, нібито, попала у Тбіліський воєнний округ… А потім входила до складу 26-ї ПА Закавказьського ВО!!!

Правда, ж, що все це виглядає дуже дивно? І вже щось точно замовчується.

276-а бомбардувальна

276-а бомбардувальна авіаційна Гатчинська двічі Червонопрапорна орденів Суворова та Кутузова дивізія із складу 1-ї ПА переведена до Ленінградського ВО, де увійшла до складу 13-ї ПА. У 1946 р. нібито розформована. Але останній командувач С.І. Нечипоренко очолював її аж по 1947 р. включно (?).

213-а нічна бомбардувальна

213-та нічна бомбардувальна авіаційна Вітебська Червонопрапорна орденів Суворова та Кутузова дивізія за офіційною історією дивізії залишилась у складі 1-ї ПА до 1 травня 1947 р., коли її нібито була розформована. Історія полків, крім трьох, що вийшли з дивізії у 1943 р., не розкрита взагалі. Є питання щодо командирів. Коли В.С. Молоков (14.05.1943- 06.1946) пішов на підвищення, дивізія, нібито ще майже рік була без командира.

1-а гвардійська штурмова

1-а гвардійська штурмова авіаційна Сталінградська ордена Леніна двічі Червонопрапорна орденів Суворова та Кутузова дивізія  теж залишилась у складі 1-ї ПА, але набагато довше, ніж 213-та, аж до 1988 р. Є, вже класично,  питання до переліку командирів. Про В.Ф. Саприкіна (05. 1946-11.1947) не має інформації. З 11.1947 р. по 05.1949 р. до призначення І.О. Мусієнко (14.05.1949-07.12.1951) командира нібито не було. Як і після нього аж до 1957 р., коли дивізію очолив Л.І.Бєда (1957-1966). А потім звнову «біла пляма» аж на 20 років…

182-а штурмова

182-а штурмова авіаційна Тільзитська орденів Суворова та Кутузова дивізія була передана У Ленінградський ВО, де у грудні 1946 р. нібито розформована. Цікава доля її командира В.І. Шевченка. Він, не зважаючи на те, що воював в Іспанії та на Халхін-Голі, після «розформування» дивізії відмовився їхати воювати на Далекий Схід (!).  За це він був звільнений, а у 1948 р. арештований (!). Пробув у таборах до амністії 1953 р. Його біографія може бути договоказом в історичних пошуках справжньої долі інших «розформованих» дивізій.

277-а штурмова

277-а штурмова авіаційна Красносільська Червонопрапорна орденів Суворова та Кутузова дивізія, як і 182-а штурмова, передана до Ленінградського ВО у склад 13-ї ПА.  І нібито перебувала там весь час до 1957 р. Правда, полки, що входили до її складу, майже повністю змінилися. Були 15 гвардійський, 566-й, 943-й, 999-й).  Стали 15 гвардійський, 448-й, 958-й. Останні два полки прийшли з 281-ї штурмової та  280-й штурмової дивізій відповідно. Цікава доля вилучених полків. 566-й пішов до складу авіації повітряно-десантних військ*. А 943-й та 999-й нібито розформовано у квітні 1946 р.

311-а штурмова

311-а штурмова авіаційна Молодечненська Червонопрапорна дивізія залишилась у складі 1-ї ПА до червня 1947 р. Звідти перейшла до  2-ї ПА.

Нашу увагу привернула доля її командуючого К.П. Заклєпи (листопад 1944-серпень 1946 рр.). З серпня 1946 р. він став заступником командира 96-ї штурмової авіадивізії в 10-й ПА Далекосхідного військового округу. З грудня 1948  р. він став заступником командира з льотної підготовки 186-ї штурмової авіаційної дивізії 12-ї (45-ї) ПА Забайкальського військового округу, з листопада 1950 р. — командир 74-ї штурмової авіаційної дивізії там же, з листопада 1951 р. — заступник командира цієї дивізії. У

Надзвичайно важливий момент (!): інформація про 186-ту та 74-у штурмові авіаційні дивізії практично відсутня. Про них згадується лише у біографії Заклєпи. Тобто це ще дві дивізії «привиди».

Є й інша дивна інформація. Так 75-й штурмовий аваційний полк був у складі 311-ї дивізії з 1943 по 1960, коли дивізію розформували. Проте в історії самого полку стверджується, що він був з 1943 по 1954 р. у складі 1-ї 1-ї гвардійськї штурмової авіаційної дивізії 3 1943 до 1954 р. І лише у 1954 р. увійшов до складу 311-ї дивізії… Ця інформація підтверджується і в історії 1-ї штурмової. Плутанина? Можливо.

Крім 75-го полку до складу дивізії входили 953-й та 956-й штурмові авіаційні полки. Про них жодної інформації з 1943 по 1957 р., тобто з моменту створення до моменту розформування.

А про 952-й полк взагалі дивна інформація. Його нібито замінив 75-й, але він залишався у складі 311-ї дивізії до 1957 р. і знову про полк жодної інформації. Знову плутанина? Замовчування? Можливо. А ще у склад дивізії був 955-й та 1057 полки. І про них взагалі у сучасній версії російської версії історії 311-ї на Вікі нічого не сказано!

Складемо до купи полки 311-ї дивізії: 75-й гвардійський, 952-й, 953-й, 955-й, 956-й, 1054-й. Це аж 6 полків (!) Дві дивізії в одній!!! І абсолютно нічого певного з історії! Та ще якийсь паралелізм з 1-ю гвардійською штурмовою дивізією! Плюс дивні «передачі» цих полків туди-сюди… З 1-ї до 311-ї і назад…

129-а винищувальна

129-а винищувальна авіаційна Кенігсберзька ордена Кутузова дивізія у червні 1947 р. передана до 15-ї ПА Прибалтійського ВО. Правда, один полк 863-й винищувальний було терміново розформовано.

Є цікаве і в біографії командуючого дівізією М.І. Правдіна. По-перше, мабуть помилково в історії дивізії вказані роки його командування: 19.05.1945-01.10.1947. Бо в його біографії стверджується, що він командував дивізією до грудня 1950 р., звідки пішов на навчання в академію. Але ще більш цікаве те, що після академії він був старшим воєнним радником в КНР…

І, нарешті, хоч дивізія існувала до 1960 р. жодного наступного її командира не вказується (!).

130-а винищувальна

130-а винищувальна авіаційна Інстербурзька ордена Суворова дивізія нібито розформована у грудні 1945 р. До розформування з липня 1945 р. перебувала у складі 15-ї ПА. 2 полки цієї дивізії офіційно розформовані, а от 168-й  передано до  269-й винищувальної дивізії  4-й ПА.

303-я винищувальна

303-а винищувальна авіаційна Смоленська Червонопрапорна ордена Суворова дивізія перебувала у складі 1-ї ПА до 1 вересня 1948 р. і була передана до 19-ї повітряно-винищувальної армії ППО Московського району ППО. Подальша її доля дуже цікава.

У червні 1950 р. її офіційно переміщують на Далекий Схід,  у Приморський воєнний округ. Там вона увійшла до складу 54-ї (9-ї) ПА. З 1951 р. вона знаходилась на території КНР і приймала участь у т. зв. корейській війні у складі 64-го винищувального авіаційного корпусу. Базувалася на аеродромі Манпо.

І, нарешті, «родзинка»: у червні 1957 р. 303-я дивізія знову увійшла до складу 1-ї ПА другого формування Далекосхідного ВО (!!!), де перебувала до 1988 р. Нагадаю, що мова йде про далекосхідний «клон» 1-ї ПА.

315-а винищувальна

315-а винищувальна авіаційна Ризька дивізія у січні 1946 р. перейшла до складу 1-ї ПА разом із своїм корпусом. Перебувала у 1-й (26-й) ПА до серпня 1950 р.

330-а винищувальна

330-а винищувальна авіаційна Островська дивізія у вересні 1945 р. переміщена до 13-ї ПА Ленінградського ВО. Правда в 1955 р. вона повернулась до 26-ї (1-ї) ПА. Проіснувала до 1960 р. Але вказано ім’я лише одного (!) командира: О.М. Андрєєва (09.11.1943 — 13.08.1946). Про нього жодної згадки, крім  імені. У 1952 р. дивізія отримала на озброєння свої перші реактивні винищувачі МіГ-15. Її післявоєнна історія — це майже суцільна «біла пляма».  

95-а винищувальна

95-а винищувальна авіаційна дивізія створена у 1949 р. на аеродромі Марково (Маркове Чукотський автономний округ) як 95-й змішаний авіаційний загін у складі 29-ї повітряної армії Далекосхідного військового округу. Ймовірно 95-ту сформували з частин тих частин 26-ї (1-ї) ПА, які офіцйно були розформовані. Може саме тому 95-ту у 1953 р. приєднали до 26-ї (1-ї) ПА? З Далекого Сходу у Білорусію?! Як мінімум, трохи дивно. Це якщо вони до того не мали до 26-ї ПА жодного стосунку. А якщо були «родичами», то дуже логічно…

Підсумок по дивізіям на 1948 рр.

Отже до 1948 р. всі дивізії, що входили до складу 1-ї ПА у 1945 р. були або розформовані, або передані у інші підрозділи.

У цілої армії залишилась лише 1-ша гвардійська штурмова дивізія (!). Саме так подає історію 1-ї (26-ї) ПА російська Вікі. Якщо читати її уважно.

Ззовні до 1-ї ПА введено 315-у винищувальну.

Отже, 1-а ПА на 1948 р. була майже повністю розформована. Або її склад майже повністю оновився. Якось критично мало для армії. Навть для одного корпусу було б малувато. І ця обставина викликає питання.  Це, можливо пояснює повне мовчання на тему складу цієї армії і різнобій у інформації англомовних джерел.

Дві дивізії: 303 винищувальна та 95-а винищувальна точно приймали участь у бойових діях на Далекому Сході.

Гіпотеза про клонування 1-ї ПА

Ситуацію з дивними історіями дивізій, полків та арміями «клонами» 1-ї (26-ї) ПА (26-та ПА Закавказьського ВО та 1-ша ПА Далекосхідного ВО) я пропоную  пояснити з допомогою ось такої гіпотези.

Після переводу 1-ї ПА до Білоруського воєнного округу, її ділять на дві частини. Одна залишається в совєтській Білорусії. Інша також ділиться навпіл і таємно відправляється у точки найбільшої напруги: на Закавказзя (Близький Схід) та у Забайкалля (Далекий Схід). Там вони вливаються до складу місцевих авіаційних об’єднань.

На Далекому сході це, скоріш за все, були “місцеві” повітряні армії: перш за все, до 9-а та 10-а.

Не зважаючи на приєднання до далекосхідних повітряних армій командування 1-ю ПА зберігає у них свою певну автономію.

Тому в 1957 р., коли совєтські війська були вимушені вийти з окупованих територій КНР та КНДР, 1-у ПА відновили під старою назвою. Це і було так зване її «друге формування». Бо повернути ці частини у Білорусію та об’єднати їх з “материнською” 26-ю ПА — це “літь воду на мєльніцу імпєріалізма”.

Якщо прийняти мою версію, то стає зрозумілим, чому інформація про командний склад 1-ї ПА з 1945 р. (26-ї ПА з 1949 р.) дуже дивна. Увага!!! Не вказано жодного командувача з 1945 р. по 1992 р. Не має інфи про заступників командувача. За весь післявоєнний период наведений лише один начальник штабу. Те ж саме з воєнними комісарами та замполітами.

Армія привид…

Армія — карлик — всього 2 дивізії!!!

Але основні сили на Близькому та Далекому Сході. І славна історія 1-ї ПА продожувалась. Але була втаємничена через політичні причини.

Далекосхідний слід у біографії командуючих 1-ю (26-ю) ПА

Т.Т.Хрюкін та інші

Уважно придивляючись до тих, хто командував до 1945 р. виразно, то бачимо виразний далекосхідний слід: командувач 1-ї ПА Т.Т.Хрюкін (1944-1945 рр.) мав досвід війни у Китаї в 1939 р., де мав “китайське” ім’я “Ху-Тін-Тоу” і прославився своїми видатними перемогами.

З серпня 1946 р. Хрюкін став заступником Головнокомандувача ВПС СССР по бойовій підготовці.

А що тут такого, спитаєте ви? Справа в тому, що таку посаду займали і інші командувачі армій, які отримали добровільно-примусове відрядження на Далекий Схід. Це було класичне прикриття. Як і навчання у воєнній академії. Тим більше, не відомо, у якому регіоні і для яких країн Хрюкін займався бойовою підготовкою  пілотів…

Дивимось далі у біографію Хрюкіна і дізнаємося (!), що у липні 1947 р. він стає командувачем 7-ї ПА, що вже була перекинута на Далекий Схід і на основі якої згодом була створена 3-я повітряна армії дальньої авіації, дислокована на Далекому Сході!!!

Крім Хрюкіна інші командири дивізій мають далекосхідний слід:

• М.І.Правдін (129 винищувальна) був з 1950 р. старшим військовим радником в КНР;
• К.П.Заклєпа (311-а штурмова) з серпня 1946 р. був заступником командира далекосхідної 96-ї штурмової авіаційної дивізії, що входила до складу далекосхідної 10-ї ПА.
• В.І. Шевченко відмовився воювати на Далекому сході.

Висновки

Отже, на пеший погляд історія 1-ї ПА — майже суцільна «біла пляма». З’сування будь-яких суттєвих моментів нагадує квест. На сьогоднішній день є лише окремі пазли, але більшість їх відсутня, тому повна «картинка» майже не проглядається.

Чітко виникає лише одне питання: як у країні «победобесія» та «дідів на палках» так склалося, що історія цілої авіаційної армії з 1945 р. у «пітьмі»?

Єдине логічне припущення — щось цілеспрямовано приховували. Як в момент самих подій, так і згодом. І приховують досі.

Навіщо? Для маскування загарбницької імперіалістичної сутності СССР. Це глобально.

А регіонально — для замовчування факту збройної агресії СССР проти своїх колишніх союзників по антиітлерівській коаліції. В першу чергу, Республіки Китай.

Ще один висновок — тилові воєнні округм дійсно могли використовуватись задля маскування перекидання збройних сил у інші регіони. Так, 1-ша ПА, була формально розміщена у Білоруському ВО, але вона була використана як «донор» для інших армій та авіаційних підрозділів СССР, розташованих в інших місцях.  Головними напрямками вилучення техніки, льотчиків та персоналу були Близький та Далекий Схід. В результаті від великої та славетної армії залишились «ріжки та ніжки»: лише дві дивізії.

Виведені «уламки» 1-ї ПА могли частково зберігати свою автономність, коли знаходились у складі інших армій. Саме це дозволило відродити 1-у ПА у 1957 р. Вже на Далекому Сході.

Основник висновок — більша частина сил та підрозіділів 1-ї (26-ї) ПА була у 1945-1950 рр. перекинута на Далекий Схід задля участі у спочатку совєтстко-японській війні, потім у окупації Китаю та Кореї і, нарешті, у корейскій війні 1950-1953 рр.

____________________________________________________

* Є інформація про створення окремої повітряної армії у складі повітряно-десантних військ СССР. Правда, офіційно це заперечується. Проте окремі факти про повітряну армію ПДВ «уперто» з’являються в різних джерелах. І я планую написати про це окремо.