Є один дуже давній фейк, з яким всім справжнім народам треба постійно вести боротьбу.
Фейком є словосполучення «русскій народ».
«Русскій народ» — це фейк. В першу чергу, як вираз. Бо слово «народ» тут зайве. Воно використовується у цьому виразі для обману, маніпуляції. Бо такого етносу, як «русскіє» не існує. І ніколи не існувало. Є лише доволі успішна імітація етносу у вигляді балалаєк, матрєшок, касавароток тощо. Але такого етносу, як природнього явища, не має!
Слово «на-род» (іноземний аналог «етнос») означає сукупність родів, родин, рідних людей. Єдність по «роду, племені». А «русскій народ» — це сукупність людей, які втратили свій зв’язок із своїм родом, своєю родиною, своїм племенем. Він суцільно складається з тих, кого у народі називають «без роду, без племені».
У фейка «русскій народ» є безпосередній творець. Це царський міністр т. зв. «народної освіти» (1833-1849 рр.) С. Уваров. За це Микола І у 1846 році зробив Уварова графом. Саме він автор імперської тріади «православ’я, самодержав’я, народність», що лягла в основу т.зв. «офіційної народності» М.Погодіна.
Уваров та Погодін зліпили свій фейк «із таго, что било». А саме з т. зв. чуді.
Довідка. Чудь - збірна давньоруська назва низки племен і народностей, як правило, прибалтійсько-фінської групи (водь, весь, сум, єм, корела, іжора, ести та ін).
Про фейковий характер «русскіх» максимально переконливо свідчить автор їхнього «талковага словаря» В.Даль.
Цитата: «Что Погодинъ ни говори, а гораздо болѣе половины земляковъ нашихъ - обрусѣвшая чудь. Посмотрите въ Тверской на Карелъ, въ Нижегородской, Пензенской, Симбирской и др. на Мордву, Чувашь - они обрусѣли въ глазахъ нашихъ, и нынѣшнее поколѣніе не знаетъ болѣе своего языка. Тоже видѣлъ я въ Пермской, Вятской и - Орловской; пусть рѣшитъ Погодинъ, какъ Историкъ, какого поколѣнія чухны жили въ орловской, но это чудь. Одна половина Курскаго населенія также. Впрочемъ, я доселѣ не нашелъ ни одного малорусскаго слòва, кромѣ захожихъ, — отъ котораго не было бы въ великорусскомъ производныхъ, если и нѣтъ самого слòва... Это потому, что на югѣ сидѣли славянѣ, а во-всей Великоруссіи чухны разныхъ помолѣній". І з листа В.ДАЛЯ до М.МАКСИМОВИЧА, С.П.Б. 12 листопада 1848 р.
Тому «русскій народ» — це спільнота, у якої не прийнято згадувати про справжнє етнічне походження. Саме тому слово «русскій» це прикметник, а не іменник, бо повний вираз повинен звучати так: «русскій ерзянін», «русскій татарін», «русскій бурят» тощо.
Але якщо говорити так, то виявиться, що серед «русскіх» практично не має або критично мало т. зв. «справжніх» «русскіх».
І всім стане зрозуміло, що «русскій народ» — це фейк, штучна конструкція, етнос, якого не має і який придумали.
«Русскій народ» — це спільнота істот, більшість з яких зреклась власного етносу. Свідомо чи несвідомо. Саме тому одеський єврей А.Вассерман повноправно може вважати себе «русскім єврейскага проісхожденія».
До речі, такими були всі євреї, що будували «совєтську імперію». І частина євреїв в Україні такими і залишилися. Такі «русскіє» є сами затятими борцями з всім «нерусскім». Тобто з усім світом.
Їх мрія – відірвати всіх людей планети від свого етнічного коріння та перетворити їх на «русскіх», але не повноправних, а друго сорту, тобто на власних рабів. Хоча різниця невелика, бо всі «русскіє» є рабами своїх тиранів.
«Русскій народ» – це спільнота, яка складається з яничар. Ким були яничари? Це християни, переважно слов’яни, яких турки-мусульмани змушували зректися від своїх релігійних та етнічних коренів.
Для чого турки це робили? Для того, щоб зробити з колишніх християн і слов’ян тих, хто буде вбивати та придушувати своїх же (християн і слов’ян). Робили це переважно з дітьми. Як це зараз робить пуйло з дітьми із окупованих територій.
Отже, «русскіє» це істоти, яких відірвали від власного етносу та використовують для боротьби з іншими етносами. В першу чергу із власним. Зараз ми масово бачимо у армії рашистів людей, що колись були своїми, тобто українцями. А тепер ці колишні українці воюють із тими з українцями, які зберегли свою національну ідентичність і гідність, з нациками.
Ще один яскравий сучасний приклад – кадирівці або ахматовці. Вони стали яничарами чеченського походження, які знищують, в першу чергу, гідних та вільних духом борців за вільну Ічкерію.
В ссср замість назви яничари використовували іншу: «воїни-інтернаціоналісти». Тому «русскій народ» — це народ, що складається з т. зв. «інтернаціоналістів». Тобто людей, які свідомо чи мимоволі відмовились від свого зв’язку із власним родом, родиною, народом. Стали «перекоти-полем».
«Русскій народ» — це анти-етнос, анти-народ. «Русскіє» — це зграя, яка люто зневажає та ненавидить всіх тих, хто зберіг свою національну ідентичність. «Русскіє» людей, які мають природній зв’язок із своїм єтносом зневажливо називають «нациками», «нацистами».
Тобто «русскіє», які самі забули своє етнічне коріння, не можуть допустити, що в світі є інші люди, які зберегли свою етнічну ідентичність. Для «русскіх» всі «нерусскіє» – це чурки, мавпи, нелюди. А якщо цим «чуркам» не подобється бути «чурками», то вони зразу ж стають для «русскіх» нациками, фашистами.
«Русскіє» відірвані від ґрунту, в них не має природніх сил етносу. Замість природніх етнічних сил їм імплантовані штучні сили, продуковані ідеологічно.
Ідеологічна психохірургія рашизму максимально проста: вирізають природнє, а натомість вставляють штучний замінник. В процесі операції майбутніх «русскіх» спочатку перетворюють на рабів. Але потім дарують примарну велич та потворну гідність.
«Русскій народ» є спільнотою психологічних рабів, які патологічно прагнуть панувати над іншими, тобто стати рабовласниками. Краще реально, але достатньо і в думках (ми всєх на х@ю вєртім»).
«Русскіє» — це раби, яких задля перетворення на яничар, посадили на психологічну наркоту штучної величі.
У рашистської наркоти 2 варіанти.
Для одних це велич вбивць та грабіжників. Цю «наркоту» ідеологи сучасного рашизму взяли із злочинного світу. Там найвищий ранг займає той, хто сприймається оточуючими, як найуспішніших вбивця та умілий грабіжник.
А от для тих, хто не готовий пишатися тим, що він вбивця і грабіжник, придумана інша психологічна «наркота»: борців за православ’я, проти нацизму, за справедливість тощо.
Обидві групи «наркоманів» постійно «накачують» регулярними дозами «величі». І це дуже дієво. Бо заради штучної та оманливої величі менша частина «русскіх» здатна йти на смерть. А більшість буде підтримувати постійну та люту війну за свою штучну велич.
Якщо чергової дози наркоти не буде, то у «русскіх» починається наркотична ломка. Вони дуріють від болю та почуття своєї нікчемності та рабської сутності. Про це треба знати та використовувати у боротьби проти них. Постійний приниження «русскіх» викликає у них корчі. І після «ядерного» вибуху ненависті вони психологчно ламаються. Як сірники.
