ОСВІТНІЙ ОКРУГ ТА ОСВІТНІЙ КЛАСТЕР ЯК ФОРМИ ОСВІТНЬО-ЕКОНОМІЧНИХ ІННОВАЦІЙ

 

 

З 2010 р. у сучасній вітчизняній педагогічній практиці з’явились та почали активно діяти освітні округи, що, згідно з «Положенням про освітній округ», є добровільними об’єднаннями у межах адміністративно-територіальних одиниць навчальних закладів системи дошкільної, загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної та вищої освіти, що спрямовують свою діяльність на створення умов для здобуття громадянами загальної середньої освіти, впровадження допрофільної підготовки і профільного навчання, поглиблене вивчення окремих предметів, забезпечення всебічного розвитку особистості, а також закладів культури, фізичної культури і спорту, підприємств і громадських організацій.

Вже за своїм офіційним визначенням поняття «освітній округ» має багато спільного з поняттями «кластер» та «освітній кластер». Кластер, за визначенням автора поняття М.Портера, — це об’єднання (за географічною ознакою) групи взаємозалежних організаційних структур (університетів, торговельних об’єднань тощо), спеціалізованих на постачанні послуг, пов’язаних з напрямом і специфікою їх діяльності у певних галузях продуктивної діяльності людини, які конкурують, але співпрацюють у мережі. У сучасній вітчизняній педагогічній теорії та практиці поняття «освітній кластер» проходить період становлення. Так, Є.О.Чернишова, перший проректор університету менеджменту освіти НАПН України визначає його як мережу постачальників, виробників і споживачів освітніх послуг і технологій, а також елементів освітньої інфраструктури, діяльність яких ґрунтується на позитивних синергетичних ефектах освітньої агломерації (близькості споживача й виробника освітніх послуг, мережних технологіях та інтеграції знань та вмінь тощо). Директор Миколаївського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти Старєва А. М. вводить в науковий обіг та визначає поняття «інноваційний соціокультурний освітній кластер» як добровільне об’єднання географічно близьких взаємодіючих суб’єктів господарювання: освітніх закладів, органів влади, банківського, приватного сектора, інноваційних підприємств/організацій, об’єктів інфраструктури, що характеризується виробництвом конкурентоспроможних освітніх, культурних, соціальних послуг, наявністю погодженої стратегії розвитку, спрямованої на реалізацію інтересів кожного з учасників і території локалізації кластера, на якій вона перебуває, і має істотну соціально-економічну значимість для регіону.

Порівняльний аналіз наведених понять та практичної діяльності освітніх округів та освітніх кластерів дає можливість визначити їх суттєві відмінності. Освітній округ – це об’єднання переважно державних навчальних закладів, що лише передбачає, але не визнає як обов’язкову співпрацю з підприємствами та громадськими організаціями. Між навчальними закладами округу відсутня економічна конкуренція і більшість з них, крім вищих навчальних закладів не є виробниками конкурентноспроможних освітніх послуг. На відміну від освітніх округів, освітні кластери – це, перш за все, об’єднання суб’єктів господарювання, виробників освітніх послуг.

Практика впровадження та діяльності окремих освітніх округів вказує на певне «розмивання» вказаної відмінності. Перш за все, вищі навчальні заклади (ВНЗ), які є суб’єктами освітніх округів і, одночасно, виробниками платних освітніх послуг, отримують певні конкурентні переваги над іншими подібними ВНЗ регіону. Українські державні міські загальноосвітні школи (ЗОШ) та професійно-технічні заклади освіти (ПТЗО) у ситуації сучасної демографічної кризи перебувають у стані прихованої конкуренції. Крім того, шукаючи додаткові джерела фінансування, державні освітні заклади звертаються до місцевих підприємств та установ, встановлюють з ними відносно сталі зв’язки. З іншого боку, співпрацюючи у питаннях підвищення ефективності допрофесійної та професійної підготовки, ЗОШ, ПТЗО та ВНЗ підвищують рівень підготовки сучасних фахівців, що може зацікавити підприємства, стати шляхом підвищення їх конкурентноздатності.

Отже, освітні округи та освітні кластери це форми освітньо-економічних інновацій, що мають багато спільного. Вони є проявами зустрічного руху економіки та освіти в процесі формування економіки знань.

Стегній П.А. Освітній округ та освітній кластер як форми освітньо-економічних інновацій / П.А. Стегній / Фінансово-економічні проблеми сучасного світу: шляхи і перспективи їх вирішення на мікро-, макро- та мегарівнях. Тези доповідей на IІ Всеукраїнській науково-практичній конференції студентів, аспірантів і молодих вчених: 22 лютого 2013 р. / Укладачі: Контурова С.М., Болгар Т.М., Яременко В.А. Редактор Михайлюк С.О. – Кременчук, Кременчуцький інститут Дніпропетровського університету імені Альфреда Нобеля, 2013. – 201 с. – С.13-14.

 

Вы можете оставить комментарий, или отправить trackback с Вашего собственного сайта.

Написать комментарий


× один = 3