ПРОЖИТИ РАЗОМ ДОВГО Й НЕ ПОВБИВАТИ ОДИН ОДНОГО

Хто винен?

До нас часто приходять жінки зі скаргами на своїх чоловіків. При цьому змальовують їх таким чином, що вони більше скидаються на монстрів, ніж на людей. Проте, як у подальшому виявляється, не такі чоловіки вже й страшні, як їх описують їхні дружини. Тому часто на першій консультації ми просимо написати перелік проблем, через які найчастіше виникають сімейні сутички та конфлікти. Причому, кожен з подружньої пари пише свій список.
Після цього навпроти кожної проблеми в їхніх списках ми просимо поставити у відсотковому співвідношенні відповідальність свою та свого партнера. Зазвичай виникає легка розгубленість під час звірки цих списків, адже практично завжди виходить, що в обох списках, у жінки — 90% відсотків відповідальності покладається на чоловіка, а в чоловіка — навпаки, на дружину.

Що робити?

Тому ось перша практична порада, принцип якої досить простий – це баланс відповідальності. Якщо ви почнете дотримуватися цього правила, тобто зможете поділити відповідальність за сімейні проблеми між собою порівно, 50 на 50 дві , то це допоможе уникнути великої кількості конфліктів та непорозумінь.
Крім того, дуже важливо відмовитися від принципу, що є тільки думки: моя й неправильна. Така позиція — це причина багатьох суперечок, і не тільки в сім’ї. Учені та психологи давно відзначили, що можуть бути дві протилежні думки — й обидві, до речі, правильні. Якщо ви зможете відмовитися від того, що завжди маєте рацію тільки ви, то багато проблем відійдуть самі собою.
Однак тут слід діяти обережно, аби не потрапити в одну пастку. Коли ви начебто усвідомили свою неправоту й у відповідь на ваш жест ваш партнер теж визнає, що помилявся, то у вас може виникнути бажання знову пояснити свою позицію: чому ви так сказали чи зробили. Тим самим ви почнете знову виправдовувати свою поведінку, а це може призвести до нового непорозуміння та конфлікту. Тому, примирившись, варто зупинитися на цьому, й, попри те, що всередині ще залишилося почуття провини й образи, перетерпіти деякий час. Обговорити ситуацію можна буде й пізніше, коли загострення пристрастей спаде й ви заспокоїтеся.
Пам’ятайте, що ваша сім’я – це нове унікальне утворення, й дуже важливо зрозуміти, як функціонує саме ваша подружня пара, які особливості поведінки та сприйняття світу у вашого партнера. Будьте уважними також і до своїх реакцій та бажань. Дуже часто розуміння того, «чого ж насправді хочу саме я?», дається не просто, але саме воно допомагає зробити правильні кроки для налагоджування щасливого шлюбу.
Насамкінець хочемо зазначити, що знання особливостей психології іншої статі не рятуватиме вас від проблем, а лише допоможе ці проблеми скоріше розв’язувати. Бо «шлюбний компас» знаходить нам такого партнера, який своєю поведінкою, несвідомо наступаючи на наші «хворі мозолі», спонукатиме нас до розвитку, вдосконалення, до подолання своїх внутрішніх обмежень та комплексів. Коли ми це усвідомлюємо, наше життя в шлюбі стає шляхом, який цікаво й радісно пройти пліч-о-пліч.
Бажаємо всім знайти свою кохану половинку, прожити разом довге та щасливе життя, даруючи один одному любов і повагу.

Повернутися на попередню сторінку: 1, 23

 

 

Страницы: 1 2 3 4

Вы можете оставить комментарий, или отправить trackback с Вашего собственного сайта.

Написать комментарий


7 − = один