ПРОЖИТИ РАЗОМ ДОВГО Й НЕ ПОВБИВАТИ ОДИН ОДНОГО

Науку про сім’ю слід викладати в школі

Щоб висвітлити тему нашої розмови: «Як прожити разом довго й не повбивати один одного», потрібно відповісти на три запитання: Чому так трапляється? Хто винен? Що робити? Почнемо з першого. Чому так трапляється?
Процес утворення сім’ї відбувається зазвичай стихійно. Немає конкретних правил, як це має відбуватися. Тобто молоді люди часто не розуміють, як вибудувати свої стосунки, зокрема сексуальні, особистісні та душевні. У школі ми вивчаємо безліч дисциплін, більшість із яких нам навряд чи знадобиться. А ось цих потрібних для життя знань, зокрема, які психологічні відмінності між чоловіком і жінкою, — в шкільній програмі, на жаль, немає.
У кожного з нас своє бачення сім’ї, особливо воно відрізняється в жінок і чоловіків. Проте мало хто з майбутніх сімейних пар узгоджує між собою ці уявлення. Виховуючись у батьківських сім’ях, ми несвідомо записуємо моделі поведінки наших батьків. Не дарма ж кажуть: хочеш знати, якою буде твоя дружина в стані стресу та в похилому віці, — піди подивися на тещу. Те саме стосується й чоловіків.
Так ось, унаслідок неузгодження цих бачень і виникає в подальшому розчарування. Яке, до речі, закладається ще з дитячих років, коли дівчатка й хлопчики починаю гратися в різні ігри.
Зокрема, дівчинка у своїх іграх «у маму та доньку» вже готує себе до того, аби стати мамою. Тобто взаємини «я — дитина» програються нею ще з дитинства. І це, звісно, дуже добре. Проте тут існує і свій мінус, оскільки часто шлюб дівчина сприймає лише як можливість народити дитину. Адже ніхто не пояснив їй, що вона не лише майбутня мама, а й супутниця свого чоловіка, вірна дружина, та те, що найголовніше її завдання — вибудувати емоційну атмосферу в родині й стати берегинею сімейного вогнища. Тож жінка, щойно в неї з’являється дитина, всю свою увагу переводить на немовля, а чоловік ніби відходить на другий план. А це своєю чергою може призводити до непорозумінь, сварок, а іноді й до розлучень.
Однак із хлопчиками справа ще гірша: вони сімейні стосунки не тільки у своїх іграх не програють, а й узагалі про це особливо не замислюються. Якщо запитати 14-річного підлітка, чи думає він про те, що буде створювати сім’ю, що одружиться, то, найімовірніше, юнак засоромиться й відповість щось на кшталт: я ніколи не одружуся. Для нього це запитання буде дивним, адже він про це ще не думає.

Чоловік і жінка – з різних планет

Частина проблем у спілкуванні між чоловіками й жінками пов’язана з незнанням особливостей чоловічої та жіночої психології. Тільки нещодавно в суспільстві з’явилася думка про те, що чоловіки й жінки чомусь дуже не схожі між собою. Настільки не схожі, що, здається, вони з різних планет. Зокрема, чоловіки — з Марса, а жінки – з Венери.
І одна з найбільших помилок — це переконання в тому, що можна, орієнтуючись на свої реакції, зрозуміти реакції інших людей.
Наприклад, жінка відчуває, що в її чоловіка проблеми, але він їй нічого не розповідає. У неї з’являються думки, що він не сприймає її, як близьку людину, тобто вже не любить, чи в нього є інша. А насправді чоловік не звик скаржитися, перекладати свої турботи на інших, особливо на жіночі плечі.
Як уже зазначалося вище, в хлопців та дівчат різне уявлення про шлюб. Зокрема, в дівчаток воно, найімовірніше, романтичне, а в хлопців – це радше образ самоствердження, де його будуть слухати, де він буде головою сім’ї.
Таким самим різним є уявлення й про ідеального партнера. У чоловіків на першому місці стоїть сексуальність жінки. Проте вони часто хочуть, щоб дружина була й сексуальною, й доброю господинею. Але в житті, на жаль, таке рідко трапляється. Зазвичай жінка, яка є гарною господинею, має стриману сексуальність. І навпаки. Так само й у жінок часто може бути внутрішнє протиріччя в образі ідеального партнера, тому сімейне життя в них і не складається.
Наприклад, жінку приваблюють тільки брутальні чоловіки, інших вона просто не помічає. Проте надходить пора — й вона хоче заміж, народити дітей. Але брутальні чоловіки, з якими вона зустрічається, їй цього не пропонують. Річ у тім, що такий тип чоловіка зазвичай не бачить себе в сімейних стосунках, для нього достатньо тимчасових інтимних. Ті ж чоловіки, які хоч завтра готові взяти шлюб із нею, – не є брутальними, тому вони їй не цікаві. Отакий парадокс. Тож потрібно обов’язково розібратися, що насправді вам потрібно.
До того ж у нас чомусь є така ілюзія, що коли ми поєднуємося в шлюбі й опиняємося з іншою людиною на одній території, то нам здається, що наш партнер нас зрозуміє й підтримає за будь-яких обставин, і ця підтримка буде саме такою, як нам того потрібно. При цьому найчастіше ми самі не знаємо, як нам треба, проте впевнені, що наш коханий(а) мусить це знати.
Слід розуміти, що ваш коханий не такий, як ви, й він не розуміє, як і що вам потрібно, особливо в деталях. Можливо, колись, коли ми станемо телепатами, ця проблема зникне само собою. Але нині ми маємо не соромитися говорити своєму партнеру, що хочемо від нього почути чи отримати. Це не є образливим чи неправильним, адже ми вивчаємо один одного й намагаємося зрозуміти. І наша підказка може значно полегшити сімейне життя. Тож не бійтеся й не соромтеся озвучувати свої бажання.

Повернутися на попередню сторінку: 1

Читати далі: 34

Страницы: 1 2 3 4

Вы можете оставить комментарий, или отправить trackback с Вашего собственного сайта.

Написать комментарий


три × 8 =